моя сімйя (я і мама, власне) дуже уважно слідкує за проектом "Великі Українці ( Read more... )

схоже, єдине чого варто боятися - старість.

( Read more... )

куди зникає все те, що ми звикаємо цінувати й любити? отак живеш, плекаєш в собі якісь надії й бажання, поливаєш теплою водою оту мінливу й примарну квітку папороті в своєму серці й надієшся на те, що взимку не буде протягів, що не відключать гарячу воду, що не болітиме шия й не вивертатиме ноги, що кашлю в перший же вечір поможе позбутися чай з ( Read more... )

осінь - це як коли хтось підходить до тебе нечутно й закриває долонями очі, й ти, відчуваючи тепло й мйякість шкіри, за долю секунди пригадуєш десятки імен - хто б це міг бути? - й обираєш серед них пару найприємніших людей, кого б ти хотіла бачити тут і зараз, а, може, це ВІН, кого ти ще не знаєш, але з ким проживеш все життя, й ти питаєш "хто це ( Read more... )

є мужчини, які схильні все на всі події в своєму житті дивитися крізь кришталик жіночого вливу. пару днів тому я почула версію "життєвого циклу кохання жінки", яку розповів один дуже шанований мною мужчина, розумний й гарний, дорослий і свідомий. так от, його версія полягає в наступному: кохання жінки відбуваєсться в трьох проявах-етапах ( Read more... )

нє, ну відки беруться такі....ееее......нерозумні люди? хто їх світу являє???!!!! 
наш декан, знач, в Києві, а секретар дипломи не забрала. так шо нам нічьо не видали!!! рррр!!!! я зла! 
але дякую всім, хто привітав, всі діла.....
от думаю, чим би себе зайняти перед відйіздом. аби тіко не зайнятися тим. чим насправді треба?

а тепер про Швецію. от я ( Read more... )

коли знаходжуся далеко від дому, гостріше відчуваю потребу залишатися у звичній буденності. малесенькі штучки, які постійно залишаються в твоїй голові - куди б не біг, куди б не тікав.... 
а ще: хтось обовйязково стане для тебе єдиним. на все життя. Птах одягає на шию ладанку, привезену мною з Істринського монастиря. на моїй шиї висить така сама. те ( Read more... )

( хто хоче - читайте. )